Рак сечового міхура

Рак сечового міхура виникає, коли клітини, що вистилають сечовий міхур, починають неконтрольовано розмножуватися. Хоча точні причини цього процесу до кінця не вивчені, існує ряд факторів, які можуть значно підвищити ризик розвитку цього захворювання.

Основні фактори ризику раку сечового міхура:

Куріння: Це найважливіший фактор ризику. Курці мають в 2-4 рази вищий ризик розвитку раку сечового міхура порівняно з некурцями. Шкідливі речовини з тютюнового диму потрапляють в сечу та подразнюють слизову оболонку сечового міхура, що з часом може призвести до розвитку раку.
Контакт з хімічними речовинами: Робота на виробництві, пов’язана з контактом з певними хімічними речовинами, такими як ароматичні аміни, збільшує ризик раку сечового міхура. До таких професій належать працівники хімічної, текстильної, гумової промисловості, а також водії вантажівок та автобусів.
Хронічні інфекції сечового міхура: Постійне подразнення слизової оболонки сечового міхура внаслідок хронічних інфекцій може сприяти розвитку раку.
Тривале використання катетерів: Тривале використання сечового катетера може подразнювати слизову оболонку сечового міхура та збільшувати ризик раку.
Вік: Ризик раку сечового міхура зростає з віком. Більшість випадків діагностується у людей старше 55 років.
Стать: Чоловіки хворіють на рак сечового міхура в 3-4 рази частіше, ніж жінки.
Генетична схильність: У деяких людей є генетична схильність до розвитку раку сечового міхура.
Раса: Білі люди мають вищий ризик розвитку раку сечового міхура, ніж люди інших рас.

Рак сечового міхура часто розвивається непомітно на ранніх стадіях, але є кілька ключових симптомів, на які варто звернути увагу, дательніше https://www.clinic-target.com/uk/rak-mochevogo-puzyrya-prichiny-simptomy-diagnostika-lechenie/

Найпоширеніший симптом:

Гематурія (кров у сечі): Це може проявлятися як видима кров у сечі, так і мікроскопічна гематурія, яку можна виявити лише за допомогою аналізу сечі. Кров у сечі може бути періодичною або постійною, інтенсивною або слабкою.

Інші можливі симптоми:

Часте сечовипускання: Потреба мочитися частіше, ніж зазвичай, особливо вночі.
Біль або печіння під час сечовипускання: Може виникати відчуття дискомфорту або болю під час сечовипускання.
Утруднене сечовипускання: Важко почати сечовипускання або повністю спорожнити сечовий міхур.
Біль у нижній частині живота: Може виникати тупий біль у надлобковій ділянці.

Діагностика раку сечового міхура

Діагностика раку сечового міхура має вирішальне значення для своєчасного лікування та покращення прогнозу захворювання. Вона включає ряд методів, які дозволяють виявити пухлину, визначити її тип та стадію.

Методи діагностики:

Аналіз сечі: Дозволяє виявити кров у сечі (гематурію), що може бути першою ознакою раку сечового міхура. Також за допомогою аналізу сечі можна виявити ракові клітини (цитологія сечі).
Цистоскопія: Це ендоскопічне дослідження, при якому лікар вводить тонкий гнучкий інструмент з камерою (цистоскоп) через сечівник у сечовий міхур. Цистоскопія дозволяє візуально оцінити стан слизової оболонки сечового міхура та виявити пухлину.Біопсія: Під час цистоскопії лікар може взяти зразок тканини пухлини для мікроскопічного дослідження. Біопсія є найточнішим методом діагностики раку сечового міхура.
Ультразвукове дослідження (УЗД): Дозволяє оцінити розміри та форму сечового міхура, виявити пухлину та визначити її поширеність.
Комп’ютерна томографія (КТ): Більш детальний метод візуалізації, який дозволяє отримати зображення сечового міхура та оточуючих тканин у різних площинах. КТ допомагає визначити стадію раку та виявити метастази.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ): Високоточний метод візуалізації, який може бути корисним для оцінки поширення пухлини на сусідні органи.
Внутрішньовенна урографія: Рентгенологічне дослідження, при якому в вену вводиться контрастна речовина, що виділяється нирками. Дозволяє оцінити стан нирок, сечоводів та сечового міхура.

Додаткові методи:

Цитологія сечі: Мікроскопічне дослідження сечі для виявлення ракових клітин.
Імуноцитохімічне дослідження: Використовується для визначення типу пухлини та прогнозу захворювання.
Молекулярно-генетичне дослідження: Дозволяє виявити певні генетичні мутації, які можуть впливати на вибір лікування.

Лікування раку сечового міхура

Лікування раку сечового міхура залежить від стадії захворювання, розміру та локалізації пухлини, типу ракових клітин, загального стану здоров’я пацієнта та інших факторів.

Основні методи лікування:

Хірургічне втручання:
- Трансуретральна резекція сечового міхура (ТУР): Мінімально інвазивна операція, при якій пухлина видаляється через сечівник за допомогою спеціального інструменту (резектоскопа). ТУР є основним методом лікування раку сечового міхура на ранніх стадіях.Цистектомія: Операція з видалення сечового міхура. Проводиться при інвазивному раку сечового міхура, коли пухлина проростає в м’язовий шар стінки сечового міхура. Після цистектомії створюється новий шлях для відведення сечі з організму.
Хіміотерапія: Використання протипухлинних препаратів для знищення ракових клітин. Може застосовуватися до або після операції, а також при метастатичному раку сечового міхура.
Променева терапія: Використання високоенергетичного випромінювання для знищення ракових клітин. Може застосовуватися як самостійний метод лікування або в комбінації з хірургічним втручанням та хіміотерапією.
Імунотерапія: Стимулювання імунної системи для боротьби з раком. При раку сечового міхура застосовуються препарати, які активують імунні клітини та допомагають їм розпізнавати та знищувати ракові клітини.
Таргетна терапія: Використання препаратів, які блокують специфічні молекули, що беруть участь у рості та поширенні ракових клітин.

Лікування на різних стадіях:

Стадія 0 (неінвазивний рак): ТУР сечового міхура. Може знадобитися додаткова імунотерапія або хіміотерапія, щоб знизити ризик рецидиву.
Стадія I (рак проростає в сполучну тканину): ТУР сечового міхура. В деяких випадках може знадобитися цистектомія.
Стадія II (рак проростає в м’язовий шар): Цистектомія з видаленням лімфатичних вузлів. Може знадобитися хіміотерапія до або після операції.
Стадія III (рак поширюється на навколишні тканини): Цистектомія з видаленням лімфатичних вузлів, хіміотерапія та променева терапія.
Стадія IV (метастатичний рак): Хіміотерапія, імунотерапія, таргетна терапія, паліативне лікування для полегшення симптомів.

Стадія раку:

Ранні стадії (0 та I): При ранньому виявленні та своєчасному лікуванні прогноз є сприятливим. П’ятирічна виживаність при раку сечового міхура 0 стадії становить близько 98%, а при I стадії — близько 88%.
Пізніші стадії (II та III): Прогноз погіршується зі збільшенням стадії раку. П’ятирічна виживаність при раку сечового міхура II стадії становить близько 63%, а при III стадії — близько 36%.
Метастатичний рак (IV стадія): Прогноз при метастатичному раку є менш сприятливим. П’ятирічна виживаність становить близько 15%. Однак, сучасні методи лікування, такі як хіміотерапія, імунотерапія та таргетна терапія, можуть покращити якість життя та продовжити його тривалість.

Інші фактори, що впливають на прогноз:

Тип пухлини: Деякі типи пухлин сечового міхура є більш агресивними, ніж інші.
Вік та загальний стан здоров’я: Молоді пацієнти та пацієнти з хорошим загальним станом здоров’я мають кращий прогноз.
Реакція на лікування: Ефективність лікування може варіюватися в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта.

Важливо пам’ятати:

Прогноз життя при раку сечового міхура є індивідуальним для кожного пацієнта.
Статистика виживаності є лише загальними показниками, і не може передбачити результат лікування для конкретної людини.
Своєчасне виявлення та лікування раку сечового міхура к кліниці Тарге https://www.clinic-target.com/uk/likari/ значно підвищує шанси на успішне лікування та покращує прогноз